Штрихи 1-5

ШТРИХИ

* * *

Закрито в небі райську браму,

Коли я граю чорну драму

Життя мого на сцені часу

В корчмах, на вуличці Парнасу.

* * *

Там, на вівтарі кохання,

Сльози твоєго мовчання

Зберу у кришталеву чашу

І вип’ю її за долю нашу.

* * *

Не можу жити, як валет,

Порозумійте, добрі люди,

Пораз люблю й даремні труди,

То, мабуть, я таки поет?

* * *

І сміх, і плач, і сумні думи,

І твоєго мовчання тишу

В своєму серці приколишу,

Щоби заснули твої суми.

* * *

Давай, ми знайдемо стежину

Крізь сумні суми, мов тумани,

Ми знайдемо оті лимани

І давню пісню про калину.

.