зимовий пейсаж

зимовий пейсаж

художнику Аурелу Дану

по забутій стежині

від душі до церковці

на горбі

відроджувались предки

(потойбічне мовчання

хрестів

на засніжених вежах)

білизна

непорочних зим

підкорялася світлу,

спускаючись з неба

по мотузах дзвона

(терпіння і віра)

зледенілі сльози

на обличчі Селянина,

зими сумних церков,

ярмарок,

вулиці села,

свято,

ворота,

криниця-журавель

(чекаючи протікання

віку),

спогади

дзвони якраз повертались

до звуку.